Адвокатські запити так і залишаться без відповідей

З набуттям чинності ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон), на перший погляд, законодавчо врегульовано питання, пов’язані з адвокатським запитом. Але, на жаль, на практиці так і виникають перепони у отриманні інформації. Кожен адвокат рано чи пізно стикається з проблемою отримання інформації за адвокатським запитом.

Беззаперечною перевагою Закону є те, що передбачається обов’язковість відповіді на адвокатський запит. Зокрема, чітко встановлюються часові рамки, протягом яких адвокату має бути дана відповідь на направлений запит. Ненадання ж відповіді у встановлений Законом строк тягне за собою притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб, що неправомірно відмовили у наданні інформації, або прострочили надання інформації, або надали неповну або невідповідну дійсності інформацію. У цьому зв’язку внесено відповідні зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення.

Варто звернути увагу на те, що Закон передбачає обов’язок адвоката додавати до запиту копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Як виявляється, ордер входить у вичерпний перелік документів, що посвідчують повноваження адвоката по наданню правової допомоги. Доречі, «17» грудня 2012 року Радою адвокатів України було прийнято Положення про ордер адвоката та порядок ведення реєстру ордерів. Основним нововведенням цього положення стало те, що ордери відтепер будуть мати серію та номер, зберігатися як документи суворої звітності та видаватись Радами адвокатів регіону (далі – РАР) централізовано, за заявами адвокатів та адвокатських об’єднань, що завдасть певних незручностей для адвокатів. Окрім того, ордер розкриває інформацію про клієнта. Адже додаючи ордер, адвокат змушений розкрити інформацію, яка цим же Законом віднесена до адвокатської таємниці.

Адвокати, що надсилають запити, не надаючи відповідних документів, отримують відписки із зазначенням того, що адвокатський запит не відповідає вимогам статей 24, 26 Закону. Таким чином положення нового Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ніби вирішує проблему отримання відповіді на запит, а з іншого – не узгоджується з інститутом адвокатської таємниці, адже, додаючи до запиту ордер, адвокат тим самим розкриває інформацію про особу свого довірителя.

Незважаючи на те, що Закон, як уже зазначалося, встановлює обов’язковість надання відповіді на адвокатський запит і будь-які ухилення від надання інформації мають своїм наслідком притягнення до відповідальності, все ж «шляхи відступу» в ньому збережені і позначені терміном «інформація з обмеженим доступом». Оскільки сам Закон визначення інформації з обмеженим доступом не містить, звертатися доведеться до Законів України «Про інформацію» та «Про доступ до публічної інформації». Навіть поверхневий аналіз цих законів дає можливість зрозуміти, що статус інформації з обмеженим доступом може бути присвоєний практично будь-якій інформації, яка може знадобитися адвокату. Тому актуальним на сьогодні є не тільки виключення із Закону обмежень, стосовно інформації, яку можливо витребувати за адвокатським запитом, але і скасування обов’язку адвоката додавати до запиту ордера чи доручення. До того ж, для адвокатських обов’язків Закон є досить добрим, а от стосовно захисту професійних прав, то до цього, на превеликий жаль, далеко.

 

 

Підготувала помічник юриста АК «ПРАЙМ» Проценко Тетяна

 

Copyright © Prime Law Firm 2011&mdash2016, All Rights Reserved
Powered by Code201