Доцільність здійснювати діяльність за модельним статутом

Концепція модельного статуту знаходить свої корені у англійському корпоративному праві, адже за законодавством Великої  Британії ще з 1856 року компанія може при реєстрації не подавати індивідуальний статут, а заявити про дію щодо неї модельного статуту – статуту, затвердженого підзаконним нормативним актом уповноваженого державного органу.

В Україні у 2011 році ідея модельних статутів була втілена у життя –  Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження принципу державної реєстрації юридичних осіб на підставі модельного статуту»  від  21 квітня 2011 року N 3262-VI.

Кабінету Міністрів України своєю постановою № 1182 від 16 листопада 2011 року (постанова набрала чинності 23 листопада 2011 року) затвердив зразок модельного статуту лише для товариства з обмеженою відповідальністю.

 

Які ж нововведення передбачені законодавством?

Модельний статут — типовий установчий документ, затверджений Кабінетом Міністрів України, який використовується для створення та провадження діяльності юридичних осіб відповідних організаційно-правових форм, містить установлені законом правила, що регулюють правовий статус, права, обов’язки та відносини, які пов’язані зі створенням, управлінням і провадженням господарської діяльності відповідних юридичних осіб.

Після аналізу змісту модельного статуту товариства з обмеженою відповідальністю приходимо до висновків, що він містить тільки загальні положення законодавства. Ідентифікуючі ознаки товариства, такі як найменування, мета і предмет господарської діяльності, місцезнаходження, склад учасників, розмір статутного капіталу, розмір часток кожного із учасників, порядок внесення ними вкладів, зазначаються у рішенні про створення товариства. У цьому рішенні також вказується інформація про провадження діяльності на основі модельного статуту. Таким чином, відтепер таку інформацію в повному обсязі можна буде побачити тільки у рішенні про створення товариства, або замовивши витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (далі – ЄДР), якщо товариство використовує модельний статут.

Юридична особа самостійно вирішує, діяти на підставі модельного статуту або врегулювати відносини між учасниками у окремому «звичайному» статуті. Існуючі товариства з обмеженою відповідальністю теж можуть за бажанням почати здійснювати діяльність на підставі модельного статуту.

Можливо також, навпаки, відмовитися від використання модельного статуту та прийняти рішення продовжувати свою діяльність на підставі розроблених та затверджених установчих документів.

 

На скільки доцільно здійснювати діяльність на підставі модельного статуту?

Для невеликих товариств з єдиним учасником або для товариств, учасники яких відносяться до однієї групи компаній та вважають за недоцільне врегульовувати свої відносини на підставі окремих установчих документів, на наш погляд, розробляти окремий статут дійсно недоцільно.

Для інших товариств, яким потрібно детально прописати права та обов’язки учасників, розширити повноваження загальних зборів учасників товариства, обмежити повноваження виконавчого органу товариства (наприклад, встановити обмеження на укладення певних правочинів від імені товариства без погодження із загальними зборами учасників товариства), детально прописати підстави та процедуру виключення учасника з товариства, детально прописати процедуру виходу учасника з товариства та отримання ним вартості частини майна, пропорційної частці у статутному капіталі товариства, заборонити можливість відчуження частки третім особам та ін., доцільніше буде врегульовувати такі питання саме у «звичайному» статуті.

Для тих, хто хоче забезпечити юридичній особі надійний фундамент і мінімізувати ризики, рекомендуємо, як і раніше, складати індивідуальні установчі документи.

 

Підготував юрист ТОВ «АК «ПРАЙМ»  Вадим Яковенко

 

Copyright © Prime Law Firm 2011&mdash2016, All Rights Reserved
Powered by Code201