Податок на нерухомість

З 1 січня 2013 року введено новий податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Тобто, з початку нового року введено новий місцевий податок.

 

Хто став платником податку?

Платниками податку стали власники об’єктів житлової нерухомості, а саме фізичні та юридичні особи незалежно від їх резидентного статусу.

Нововведеною нормою Податкового кодексу України законодавець роз’яснив хто повинен сплачувати податок на нерухомість, якщо об’єкт знаходиться у власності декількох осіб. Нагадаємо, що цивільне законодавство розмежовує спільну часткову власність та спільну сумісну власність. Згідно статті 356 Цивільного кодексу України спільною частковою власністю є власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності, а спільною сумісною власністю за статтею 368 Цивільного кодексу України є спільна власність двох чи більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності.

Відтак, платником податку є кожна особа за належну їй частку, якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності цих осіб.

Якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом.

Якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

 

Що слід розуміти під об’єктом оподаткування?

Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової нерухомості.

Законодавством визначено такі об’єкти житлової нерухомості: житловий будинок, житловий будинок садибного типу, прибудова до житлового будинку; частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну або більше спільних капітальних стін, квартира, котедж, кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах.

Пунктом 2.2 статті 265 Податкового кодексу України передбачено, що не всі об’єкти житлової нерухомості підлягають оподатковуються.

Не є об’єктом оподаткування:

а) об’єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності держави або територіальних громад (їх спільній власності);

б) об’єкти житлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

г) садовий або дачний будинок, але не більше одного такого об’єкта на одного платника податку;

ґ) об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним сім’ям та прийомним сім’ям, у яких виховується троє та більше дітей, але не більше одного такого об’єкта на сім’ю;

д) гуртожитки.

 

База оподаткування та пільги із сплати податку

Базою оподаткування є житлова площа об’єкта житлової нерухомості.

База оподаткування об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється органом державної податкової служби на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно.

База оподаткування об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з житлової площі об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

У разі наявності у платника податку кількох об’єктів оподаткування база оподаткування обчислюється окремо за кожним з таких об’єктів.

Пунктом 4 статті 265 Податкового кодексу України встановлені пільги лише для фізичних осіб у вигляді зменшення бази оподаткування об’єктів житлової нерухомості та повного або часткового звільнення від сплати податку. Зокрема, зменшується база оподаткування об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичної особи: для квартири – на 120 кв. м.; для житлового будинку – на 250 кв. м. Якщо площа квартири становить 180 кв. м., то власник квартири буде зобов’язаний сплатити податок за 60 кв. м. (180 – 120 = 60).

Квартири та житлові будинки, площа яких не перевищує 120 кв. м. та 250 кв. м. відповідно оподатковуватись не будуть.

Таке зменшення надається один раз за базовий податковий (звітний) період і застосовується до об’єкта житлової нерухомості, у якій фізична особа – платник податку зареєстрована в установленому законом порядку, або за вибором такого платника до будь-якого іншого об’єкта житлової нерухомості, який перебуває в його власності. Тобто, якщо у власності фізичної особи перебуває кілька об’єктів житлової нерухомості, то пільга застосовуватиметься лише до одного з них, за інші таки доведеться сплачувати податок.

 

Максимальні розміри ставок податку та хто їх встановлює?

Пунктом 5 статті 265 Податкового кодексу України передбачено, що ставки податку встановлюються сільською, селищною або міською радою в таких розмірах за 1 кв. метр житлової площі об’єкта житлової нерухомості:

– для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких не перевищує 500 кв. метрів, ставки податку не можуть перевищувати 1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;

– для квартир, житлова площа яких перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких перевищує 500 кв. метрів, ставка податку становить 2,7 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2013 по 30.11.2013 становить 1147 гривень.

Відтак, у першому випадку ставка податку у вищевказаний період не перевищуватиме 11 гривень 47 копійок, а у другому – майже 31 гривню.

 

 

Порядок обчислення сум податку та хто їв повинен обчислювати?

Податковим кодексом України передбачено, що обчислення суми податку з об’єктів житлової нерухомості, які знаходяться у власності фізичних осіб, проводиться органом державної податкової служби за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості.

Податкове повідомлення-рішення про суму податку, що підлягає сплаті, та платіжні реквізити надсилаються органами державної податкової служби платникам за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості до 1 липня звітного року за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 Податкового кодексу України.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Орган державної податкової служби надсилає податкове повідомлення-рішення зазначеному власнику після отримання інформації про виникнення права власності на такий об’єкт.

Платники податку на підставі документів, що підтверджують їх право власності на об’єкт оподаткування та місце проживання (реєстрації), мають право звернутися до органів державної податкової служби для звірки даних щодо житлової площі житлової нерухомості, пільги зі сплати податку, ставки податку та нарахованої суми податку.

Орган державної податкової служби проводить перерахунок суми податку і надсилає податкове повідомлення-рішення зазначеному власнику.

Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані до 15 квітня 2013 року, а в наступні роки щоквартально, у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати органам державної податкової служби відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу.

Що ж до юридичних осіб, то вони повинні самостійно обчислювати суму податку станом на 1 січня звітного року і до 1 лютого цього ж року та подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт.

 

Який порядок та строки сплати податку?

Податок сплачується за місцем розташування об’єкта оподаткування:

а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

 

 

Чи можливо легально обійти податок на нерухомість?

Разом з введенням податку на нерухомість постало питання чи є змога легально обійти такий податок. З цього приводу вже висказано багато думок експертами, але в одному вони дійшли згоди – юридичні особи цей податок все ж таки заплатять.

Для фізичних осіб є декілька варіантів і всі вони пов’язані з встановленими пільгами, зокрема такими як:

– відміна сплати податку за один садовий або дачний будинок, незалежно від його площі, для однієї особи;

– відміна сплати податку за 120 кв. м. житловій площі квартири або за 250 кв. м. будинку, на одного платника в одному з об’єктів нерухомості, що належать йому, по його вибору (за умовчанням – в тому житлі, де він зареєстрований);

– податок не платять за приміщення дитячих будинків сімейного типу незалежно від площі;

– податок не нараховується на один об’єкт, незалежно від площі, для сімей з трьома і більше дітьми (у тому числі – прийнятими).

До прикладу, якщо у спільній частковій власності подружжя перебуватиме квартира житловою площею 240 кв. м., то кожен з них може скористатись пільгою щодо відміни сплати податку за 120 кв. м. житлової площі квартири.

Також популярним є варіанти з даруванням квартири (садового або дачного будинків) родичам, щоб отримувати певні пільги або не платити податок у повному обсязі.

Чи буде справно сплачуватись податок на нерухомість і на скільки він буде ефективним дізнаємось ближче до літа, оскільки починаючи з липня податкова обіцяє розіслати власникам нерухомого майна повідомлення про суму податку, який вони мають сплатити за нерухомість.

 

Copyright © Prime Law Firm 2011&mdash2016, All Rights Reserved
Powered by Code201