Назад в майбутнє або повернення грального бізнесу в Україну

15 травня 2009 р. Верховною Радою України був прийнятий Закон України «Про заборону грального бізнесу в Україні», з дня набрання чинності яким (25.06.2009 р.) на всій території Україні забороняється гральний бізнес, а також участь в азартних іграх, під якими, в силу названого Закону, розуміються ігри, умовою участі в яких є внесення гравцем ставки, що дає можливість отримати виграш, і результат яких повністю або частково залежить від випадковості. Тобто, починаючи з 25 червня 2009 року, діяльність юридичних і фізичних осіб - підприємців у сфері грального бізнесу, у розумінні зазначеного Закону, віднесена до заборонених в Україну видами господарської діяльності, за вчинення яких винні мають притягатися до кримінальної відповідальності.

Які ж наслідки мали місце для країни після прийняття вищевказаного Закону? Виділимо найбільш основні:

  1. Скорочення робочих місць, що призвело до появи значної кількості безробітних.
  2. Чимале нанесення збитку бюджету країни в цілому та місцевим бюджетам зокрема.
  3. Перехід більшості учасників грального ринку в тінь, багато з яких «кришуються» правоохоронними органами, а також поява незаконно працюють під виглядом «Інтернет-клубів» казино.
  4. І наостанок, падіння іміджу України в міжнародних рейтингах, а саме у сфері інвестиційної привабливості та економічної свободи.

Однак не минуло й року, як в березні 2010 р. новий глава Державного комітету з регуляторної політики і підприємництва Михайло Бродський зробив заяву про відродження грального бізнесу в Україні. 26 березня по ініціативи Бродського відбулася зустріч з представниками грального бізнесу. В ході дискусії обговорювалися концепція та можливі варіанти відкриття казино на підставі спеціального закону, вартість ліцензії на право займатися гральним бізнесом, наявність ігрових автоматів в казино, як боротися з тіньовим гральним бізнесом і інші питання.

На сьогоднішній день існує розробляється Кабінетом Міністрів України спільно з Держкомпідприємництвом Законопроект «Про азартні ігри». Остання редакція датується 03.11.2010 р.

Розглянемо найбільш суттєві положення:

 

  1. Реалізацію державної політики у сфері ігрового бізнесу в Україні здійснює Кабінет безпосередньо і через спеціально уповноважений центральний орган державної виконавчої влади з питань державного регулювання сфери азартних ігор, яким є Міністерство фінансів України.
  2. Створення спеціальних гральних зон для розміщення казино, яке є єдиним місцем організації та проведення азартних ігор (крім державних грошових лотерей). Територією спеціальних ігрових зон вважаються:
  • територія Автономної Республіки Крим (крім м. Севастополя) і територія курортів: м. Буковель, м. Трускавець, м. Моршин, м. Мукачево та смт Славське в їх географічних межах, встановлених законодавством України;
  • територія в середині готелі класом не менше ніж "чотири зірки" або еквівалентного їм рівня за іншими шкалами оцінювання, загальний номерний ресурс якого становить не менше 100 номерів;
  • територія в середині культурно-розважального комплексу, на якій можна розмістити казино з площею грального залу (залами) не менше 500 квадратних метрів;
  • територія в середині окремої нежитлової будівлі, на якій можна розмістити казино з площею грального залу (залами) не менше 500 квадратних метрів;
  • територія в середині судна, яке зареєстроване на території України та в корпусі якого можна розмістити казино з площею грального залу (залами) не менше 500 квадратних метрів.
  1. 3.На території України дозволяється організовувати і проводити такі види азартних ігор: державні грошові лотереї, ігри в карти, ігри в кості, ігри в рулетку. Забороняється проведення інших видів азартних ігор, зокрема інтерактивних ігор, інших теле-і радіо ігор, які передбачають внесення фізичною особою плати за участь у них (у тому числі як плати за послуги телефонного зв'язку).

Суб'єкт господарської діяльності має право розпочати діяльність у сфері азартних ігор лише після отримання ліцензії на такі види діяльності:

  • а) організація та проведення азартних ігор - 1000 гривень;
  • б) проведення державних відеолотерей - 40000000 гривень;
  • в) проведення державних лотерей бінго - 40000000 гривень;
  • г) проведення державних лотерей тото - 40000000 гривень;
  • д) проведення державних числових лотерей - 40000000 гривень;
  • е) проведення державних розрядних лотерей - 40000000 гривень;
  • ж) проведення державних миттєвих лотерей - 40000000 гривень;
  • з) проведення азартних ігор в казино - 40000000 гривень.

Ліцензія на провадження відповідної державної лотереї та проведення азартних ігор у казино видається оператору азартних ігор на сім років. Оператор платить вартість ліцензії рівними частками щоквартально протягом терміну дії ліцензії. Першу і останню щоквартальні частини вартості ліцензії оператор платить відразу після отримання ним повідомлення від органу ліцензування про рішення щодо видачі йому ліцензії.

Статутний (складений) капітал оператора азартних ігор (оператором азартних ігор може бути юридична особа, утворена відповідно до законодавства України) в казино не може бути менше, ніж сума вартості ліцензії та вартості грального обладнання, яке використовується для проведення азартних ігор.

Даний Законопроект може похвалитися схваленням і підтримкою з боку посадових осіб і різних аналітиків, думка яких зводиться до відчутних збитків держави у зв'язку з відсутністю податкових надходжень з боку операторів і догляд їх у підпілля.

Більшість представників грального бізнесу навпаки сприйняли деякі норми проекту негативно, зокрема ті, які стосуються територіального розміщення гральних зон у містах Західної України та в деяких невеликих містах Криму, ставлячи під сумнів економічну доцільність такого розміщення.

А.В. Ігнатенко, АК «Прайм»