Про прийняття Закону України «Про холдингові компанії в Україні»

23 вересня 2005 року

Відомо, що до прийняття закону України «Про холдингові компанії в Україні» в законодавчій базі таке поняття як «холдинг» щодо недержавної форми власності відсутнє. Єдиним нормативним актом, що містить правову підставу створення та функціонування таких компаній, був досі чинний Указ Президента України «Про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизації та приватизації» від 11.05.94г. № 224/94. Окремі питання щодо державних холдингів регулювалися актами компетентних відомств.

Бізнес, керуючись загальновідомим принципом «що не заборонено, - дозволено», йшов по шляху створення госптовариств найбільш зручною у кожному конкретному випадку форми - будь-то товариство з обмеженою відповідальністю (просто, але ефективно!), Акціонерне товариство (більш громіздко, зате звучить « покорпоратівнее »). Хіба що, холдинг-приватне підприємство в Держреєстрі не знайти. Об'єднувало згадані фірми горде включення в найменування сполучення «Холдингова компанія» або просто «Холдинг».

По суті, такі утворення представляли собою  держателя корпоративних прав (часток, акцій) інших підконтрольних власнику підприємств. Завдяки чітко структурованої формі бізнесів стало більш ефективним управління аффелірованнимі особами, ведення єдиної політики розподілу ресурсів, постановка єдиних вимог до організації виробничих процесів, менеджменту тощо. Будь-яких податкових преференцій щодо холдингів законодавство не містить.

Таким чином, в цілому існування холдингових компаній залишалося в правовому вакуумі.

Історія проекту закону «Про холдингові компанії в Україні» розпочата у недалекому 2003 внесенням на розгляд під номером 3355 суб'єктом законодавчої ініціативи - Кабінетом Міністрів.

До прийняття парламентом, 7 лютого, в другому читанні, законопроект зазнав  істотних змін.

Що ж означає холдингова компанія з прийнятим закону?

Насамперед, це:
відкрите акціонерне товариство
яке володіє, користується і розпоряджається холдинговими корпоративними пакетами акцій (часток, паїв) корпоративних підприємств
кількість таких підприємств - два і більше

Під холдинговими корпоративними пакетами в законі розуміється внесений у холдинг пакет акцій корпоративного підприємства, що становить 60 і більше відсотків статутного фонду даного підприємства.

Саме ж «корпоративне підприємство» означає госптовариство, корпоративним пакетом акцій якого володіє, користується і розпоряджається холдингова компанія.

Отже, з нині існуючих недержавних холдингів по праву зможуть називатися такими лише ті, що відповідають вище  зазначеним  критеріям. Було б логічним припустити, що досить вже двох "корпоративних підприємств", що передають материнці "холдингові корпоративні пакети", щоб носити ім'я холдингу, якби не одне АЛЕ.

Тлумачення статті 4 закону дозволяє зробити єдино правильний висновок - засновниками ХК повинні бути особи, які є власниками холдингових корпоративних пакетів (60 і більше% статутного фонду). Напрошується питання: ну добре, заснували ХК власники холдингових корпоративних пакетів, чи не можна ввести власників пакетів, що не дотягують до 60%, шляхом додаткової емісії, наприклад. НЕ МОЖНА. Частина 1 статті 5 закону говорить про те, що статутний фонд ХК формується за рахунок внесків засновників у формі холдингових корпоративних пакетів. Інші внески у вигляді майна, грошей, нематеріальних активів не повинні перевищувати 20%.

Даному питанню приділили увагу не випадково - адже законодавець вказує, що найменування "холдингова компанія", а також будь-які словосполучення на такій основі можуть використовуватися лише тими суб'єктами господарювання, установчі документи та діяльність яких відповідають вимогам закону. Інші суб'єкти втрачають право використовувати у своїх назвах такі поєднання і не підлягають реєстрації з такою назвою. Далі в Перехідних положеннях зазначено про необхідність вже створеним холдингам привести свої установчі документи у відповідність до вимог закону. Відповідальності за невиконання вимог не встановлено, проте зрозуміло, що будь-яка спроба зареєструвати терміново цікавлять, як-то - зміна місцезнаходження, зміна розміру статутного фонду, продаж підприємства, що тягне зміну засновників - натрапить на вимогу реєстратора "привести у відповідність". Тому, відкладати коригування установчих в довгий ящик не варто.

Особливу увагу слід звернути на ще одну важливу деталь: рішення про створення холдингової компанії відповідно до статті 5 має бути оформлене договором. Якщо ж врахувати, що корпоративні пакети можуть бути зосереджені у власників-фізичних осіб або хоча б один власник бере участь у створенні компанії пакета- громадянин, то такий договір повинен бути посвідчений нотаріально. З відповідними наслідками у вигляді 1% держмита. У даній ситуації не допоможуть ніякі хитрування з посиланнями на Цивільний кодекс, закон, що регламентує реєстрацію, про те, що договір про створення не є установчим документом. Думаю, відсоток платити доведеться, оскільки реєстратор буде вимагати замість звичайного протоколу установчих зборів - рішення про створення ХК у вигляді договору. Аналогічні вимоги висуне і Держкомісія з цінних паперів та фондового ринку на етапі реєстрації емісії акцій ХК. І, як бачимо, небезпідставно.

Крім прописаної в законі процедури створення та діяльності ГК, досить ретельної регламентації створення державних холдингів, інтерес представляють такі новації як:
організація окремого реєстру холдингових компаній в рамках існуючого Держреєстру юросіб і фізосіб-підприємців (чіткі терміни створення такого реєстру в законі не прописані);
проведення обов'язкового річного аудиту як самої холдингової компанії, так і корпоративних підприємств, забезпечення холдингом внутрішнього аудиту корпоративних підприємств;
зобов'язання холдингу протягом місяця по його реєстрації опублікувати інформацію про напрямки своєї діяльності; наступні щорічні публікації консолідованої звітності ХК і фінзвітів корпоративних підприємств.

Не хотілося в цій статті давати критичні оцінки закону - так довго чекали на  його прийняття. Тим більше, що перебуваючий практично "на виході", доопрацьований законопроект "Про акціонерні товариства" потребує термінових змін у зароджене холдингове законодавство з встановленням нового статусу холдингів як публічних компаній.

Директор адвокатської компанії "Прайм"

Адвокат Кузьмич Тетяна